Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

мирская сходка

  • 1 мирская сходка

    adj
    law. Dorfgemeindeversammlung, Dorfversammlung

    Универсальный русско-немецкий словарь > мирская сходка

  • 2 мирская сходка

    adj

    Русско-латышский словарь > мирская сходка

  • 3 сходка

    72 С ж. неод. aj. (külakogukonna v. revolutsiooniliselt meelestatute) koosolek, kokkutulek; мирская \сходка külakogukonna koosolek, kogukonnakokkutulek, волостная \сходка vallakoosolek, рабочая \сходка tööliskoosolek, tööliste koosolek, революционная \сходка revolutsiooniline rahvakoosolek, студенческая \сходка üliõpilaskoosolek, revolutsiooniliste üliõpilaste koosolek

    Русско-эстонский новый словарь > сходка

  • 4 сходка

    1) схо́дка, схо́дини, -дин; ( сход) сход, -у

    вечева́я \сходка ка — ист. вічова́ схо́дка, вічови́й сход

    студе́нческая \сходка ка — дорев. студе́нтська схо́дка, студе́нтські схо́дини

    2) ( мирская) сход; ( люди) грома́да; диал. збі́рня
    3) (собрание, встреча для развлечения, беседы) схо́дини; (обычно неодобр.) збо́рище, збіго́висько, збіго́вище

    Русско-украинский словарь > сходка

  • 5 мирской

    людскі; людзкі; мірскі
    * * *

    мирская молва — людская гаворка, пагалоска

    2) (светский) свецкі, людскі

    мирская сходка — сход грамады, вясковы сход

    Русско-белорусский словарь > мирской

  • 6 мирской

    -ая; -ое
    уст.
    1) халык...ы
    2) дөнья...ы

    Русско-татарский словарь > мирской

  • 7 мирской

    1. уст. …и мардум, ҷамоатӣ; мирская молва, что морская волна посл. роҳи калонро баста мешавад, даҳони мардумро не
    2. уст. …и ҳаёт, …и зиндагӣ; мирские радости хурсандиҳои зиндагӣ; мирская суета ташвиши зиндагӣ
    3. ист. …и община, общинагӣ, …и аҳли деҳа; мирская сходка ҷамъомади аҳли деҳа

    Русско-таджикский словарь > мирской

  • 8 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

См. также в других словарях:

  • мирская сходка — См …   Словарь синонимов

  • СХОДКА ОБЩИНЫ — (мирская сходка, мирской сход), собрание домохозяев для обсуждения общинных нужд и порядков, выносящее общие решения мирские приговоры. В научной и художественной литературе объединение крестьян, живущих в одном или нескольких соседних селениях и …   Русская история

  • сходка — См. собрание мирская сходка... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сходка собрание, съезд, сход, массовка, встреча, дуван Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СХОДИТЬ — СХОДИТЬ, сойти, схаживать с чего, откуда, покинуть место, соступить, удалиться, очистить место; | идти сверху вниз, спуститься, слезть; | о неживом: удаляться, исчезать, стекать, слезать, соскакивать, уклоняться в бок; | о деле: удаться, или… …   Толковый словарь Даля

  • МИРСКОЙ — МИРСКОЙ, мирская, мирское. 1. прил. к мир1 в 5 знач.; людской (устар.). «Мирская молва, что морская волна.» (посл.) «Мирская слава сильна (или звонка).» (посл.). 2. прил. к мир1 в 7 знач.; живущий, находящийся в миру, принадлежащий миру, в… …   Толковый словарь Ушакова

  • СБИРАТЬ — или собирать, собрать, сбирывать что, сносить, свозить или созывать в одно место; отыскивать и соединять, совокуплять, приобщать одно к одному; скоплять. Пчела собирает мед с цветов. Собери людей, куда они поразбрелись! Сбирать грибы, ягоды.… …   Толковый словарь Даля

  • Слепушкин — Слепушкин, Фёдор Никифорович Фёдор Никифорович Слепушкин Портрет с литографии Н. Шаде Дата рождения: 1783 год(1783) …   Википедия

  • парламент — Палата, рейхстаг, рейхсрат, риксдаг, сейм, ландтаг; вече, рада, собор, мирская сходка; (ирон. ) говорильня... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. парламент палата, рейхстаг …   Словарь синонимов

  • Слепушкин, Фёдор Никифорович — Фёдор Никифорович Слепушкин Портрет с литографии Н. Шаде Дата рождения …   Википедия

  • ВЕЧЕ — или вечье, ср., ·стар. (вещать? завет?) народное собрание, совещание, мирская сходка. На одном вече, да не одне речи. Большое вече, общее, законное, порядочное, при посаднике, тысяцком и пр.; малое или вечье, частная сходка и совещание, нередко… …   Толковый словарь Даля

  • ВОЛОСТЬ — жен., ·стар. власть, правительственная сила; | область, край, часть земли, государства во владении одного лица; удел княжеский; | погост новг., ·стар. бытовая, житейская единица сельского населения; несколько сел или селений одного ведомства,… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»